Основные языки перевода в Бюро переводов

Английский Итальянский Испанский
Немецкий Голландский Польский
Французский Греческий Румынский
Арабский Китайский Русский
Корейский Шведский Латышский
Персидский Нидерландский Хинди

Статьи

Історія України: доба металів

Автор: Super User.

 Деякі вчені думають, що плем’я, яке витворило на наших землях трипільську чи то «передмікенську» культуру, прийшовши сюди, вигнало давніших мешканців на захід. Коли воно помандрувало собі на південь, то вигнане відсіля плем’я первісних тубильців (автохтонів) зайняло назад свої оселі. i такому племені довелося пережити чи тільки започаткувати «добу металів» на нашій землі.
 
  Правду кажучи, не було в нас так званої «бронзової доби», що в краях багатих на поклади мідяної руди, замінила кам’яну добу. Мідь, а за нею бронза (стоп міді з циною) з’являється тільки на південно-західних (Карпати) й південно-східних (Донеччина й Чорноморщина) окраїнах нашої землі й до того так пізно, що поки поширилося їх уживання вже прийшло їм на зміну залізо.
 
  Найперші мідяні сокирки, як надзвичайна рідкість, трапляються в нас вже в «мазанках» трипільської культури, нерідко попадають вони й у випадкових нахідках Поділля та Слобожанщини. А центральна Україна не має змоги познайомитися з тим рідким і дорогим металом. Вживають його тільки багатії, тай то не в формі ужиткового знаряддя, а більше всього в формі різноманітних прикрас, як гривні, намиста, спряжки й шпильки до волосся. Ужиткове знаряддя і зброя з бронзи це в нас велика рідкість; вона не в силі перевершити кам’яного знаряддя, яке починає наслідувати форми металевого.
 
  Міркуючи про стиль привезених до нас бронзових виробів, можемо прослідити джерела, з яких поширювалися тогочасні культурні впливи на наш край. Йшли вони, в першу чергу, з півдня, з чорноморського узбережжя, яке тоді вже скупчувало в своїх торговельних центрах продукти азійських та середземноморських країв; тією дорогою діставалися до нас культурні впливи Малої Азії, Туркестану та Персії. Сильні культурно-вимінні зв’язки єднали наш край з Придунав’єм (нинішня Угорщина) та з германськими племенами, які жили в безпосередніх зв’язках з римлянами та кельтами.
 
  Чергова залізна доба, що в західний Європі обіймає останнє тисячоліття до Христа, й ділиться на старшу т. зв. «гальштатську» (від знахідок в гальштатському окрузі Австрії) та пізнішу «лятенську» (від назви одного зі швейцарських озер, на якому найшли останки палевих будівель), почалася на Україні доволі пізно й припадає вже на так би сказати «історичні» часи, обняті писаними відомостями про наш край.
 
  Старшій, «гальштатській» культурі, відповідають у нас пам’ятки збережені по скифо -сарматських мешканцях нашого краю, що на них помітний вплив культури грецьких колоній чорноморського й азовського узбережжя. Згодом, у перших шести сторіччях по Христі, відмічаємо характеристичні риси «лятенської» культури в пам’ятках, залишених на нашій землі готами та східними приходнями до нашого краю. Скарбницями пам’яток обох культур є могили та похоронні поля; із них найстарші зберегли нам знаряддя новокам’яної доби поряд з бронзовими та залізними.
 
  Пам’ятки гальштатської культури трапляються на Подністрів’ю в Галичині: тут знайдено цінні золоті скарби в ріці Збручі та в с. Михалкові (борщівський пов.) на Поділлі. Пам’ятки лятенської культури стрічаються частіше на Київщині, Поділлі, Волині та в Галичині.
  Одні й другі походять із часів, що для їх прояснення маємо не тільки німу археологічну старовину, але й дуже вимовні, закріплені письмом свідоцтва, а з них слід признати першенство - грецьким.

TOP