Основные языки перевода в Бюро переводов

Английский Итальянский Испанский
Немецкий Голландский Польский
Французский Греческий Румынский
Арабский Китайский Русский
Корейский Шведский Латышский
Персидский Нидерландский Хинди

Статьи

Охорона навколишнього середовища: чи рослини мають почуття?

Автор: Super User.

 Який дарунок найкращий? Певне, у кожного з вас на це запитання буде своя відповідь. i кожен буде по-своєму правим, адже скільки людей, стільки й смаків та уподобань. Проте ми не помилимося, коли скажемо, що в одному погодяться всі,— серед можливих дарунків найприродніший — букет квітів. Можливо, саме це й спричинило поголовне знищення деяких видів квітів у при-- міській зоні. Все менше й менше стає їх у навколишніх лісах. Тому що, повертаючись з весняної прогулянки, ,ми замість вражень минулого дня інколи прихоплюємо з собою оберемок квітучого зілля. Гадаємо, воно ще довго нагадуватиме нам барвисте на різнотравя місце нашого відпочинку, створюватиме неповторний затишок у нашій квартирі.
 
  i справді, пахощі фіалок або аромат бузку час від часу повертатимуть наші думки до лісу, і в уяві спливатиме його неповторний зелений шум. Але ж тільки протягом двох-трьох днів. Потім квіти зівянуть, і їх доведеться викинути.
 
  Науковці виявили, що такі зелені рослини, як тополя, черемха та інші здатні поглинати хімічні речовини і гази та нейтралізувати їх, виконуючи при цьому роль своєрідного фільтра. Цьому процесу значною мірою сприяють особливі речовини, які виділяються цими рослинами.
 
  Роботу таких зелених фільтрів перевіряли в деяких промислових центрах. Наприклад, в Караганді; там, так би мовити, «працювали» біла і жовта акації, клен татарський та бузок. Всі ці рослини в зоні промислового забруднення не тільки знешкоджували зазначені речовини, але й виявляли антимікробну дію, допомагаючи відновити навколишнє середовище.
 
  А ми рвемо квіти. i приносимо їх додому. Вважаємо, що. це і окраса, і неповторні пахощі. Можливо, останнє й примушує нас на галявині простягнути руку в напрямку пахучої квітки. Запах зірваної квітки ще довго будитиме нашу уяву, пробуджуватиме почуття, навіюватиме спогади, які повязані з цим знайомим приємним ароматом.
 
  Отже, чи є нерви у рослин? На перший погляд таке запитання звучить дивно. Та давайте спробуємо стримати своє здивування — і не поспішаючи в усьому розібратися.
 
  Багатьом, певне, доводилося чути розповіді про те, що рослини здатні реагувати на музику, вянути від густих звуків труби і квітнути під ніжні звуки скрипки. Це здається неймовірним, адже щоб відчувати, потрібні нерви. А які нерви у рослин? Проте ще Тимірязєв передбачав, що у рослин є особливі провідні тканини, які виконують роль нервів.
 
  Мімоза стискається від дотику, а венерина мухоловка стрімко закриває пастку, коли до неї потрапляє комаха.
 
  У тварин нервові волокна виконують роль дротів, по яких передаються електричні імпульси. Певне, і у рослин у відповідь на подразнення виникають електричні сигнали. i дійсно, такі сигнали були відкриті! Зауважимо тільки, що хоча такі сигнали і були зареєстровані, вони помітно відрізнялися від нервових імпульсів тварин.
 
  Справа в тому, що тривалість електричних сигналів у рослин надто велика. Вона досягає інколи десятків секунд. А от у тварин тривалість імпульсів, як правило, не перевищує двох тисячних секунди.
 
  Електричні сигнали, схожі на нервові імпульси, вдалося зареєструвати у різних рослин, причому призначення цих сигналів теж було різним. Скажімо, механічне подразнення нектарника квітки липи викликало появу електричного імпульсу, що сприяв інтенсивному утворенню нектару. Так рослина привертала увагу комах-запильників.
 
  Так, наприклад, гвоздики, конвалії, нарциси мають «несусідський» характер. Вони здатні негативно впливати на своїх сусідів, тобто так, що ті вянуть. i, навпаки, коли сусіда їм подобається, вони співіснують цілком мирно. Відомо, наприклад, що коли у вазу з конваліями поставити гілку жасмину, то аромат конвалій підсилиться, а жасмин завяне.
 
  Виявляється, існують закони біологічної сумісності. Вони допомагають вченим досягати найсприятливіших комбінацій рослин для одержання високих врожаїв.
 
  Нині ці закони вивчає нова наука — аллелопатія. Вчені ведуть спостереження за рослинами, які за допомогою особливих летких речовин можуть впливати одне на одного. Хімічна взаємодія рослин — явище настільки поширене і важливе, що не помічати її на сучасному рівні розвитку знань просто неможливо. Справа в тому, що своєрідним засобом спілкування рослин є особливі речовини коліни, що входять до складу органічних речовин, та які містяться в грунті. А вони, як нам вже відомо, можуть інколи пригнічувати, а інколи й прискорювати ріст рослин.
 
  І тому знаючи хімічну мову рослин, тобто хімічний склад колінів, ми зможемо замінити їх хімічними аналогами і, замість внесення багатьох тонн хімічних добрив, збільшимо родючість поля кількома кілограмами штучних колінів на гектар. Це означає, що можна досягати великих врожаїв на полях не шкодячи рослинам.

TOP