Основные языки перевода в Бюро переводов

Английский Итальянский Испанский
Немецкий Голландский Польский
Французский Греческий Румынский
Арабский Китайский Русский
Корейский Шведский Латышский
Персидский Нидерландский Хинди

Статьи

Історія України: старша кам’яна доба

Автор: Super User.

 Найраніші сліди людського життя на українських землях походять із доби, яку наука назвала «старшою камяною добою». Почалася вона в нас від хвилини, коли північні льоди почали танути й відступати на північ. Підсоння було в нас тоді холодне й тому жили в ньому, разом із людиною, такі породи тварин, які могли до того підсоння пристосуватися. 3 найвідоміших згадаємо косматого мамута, печерного лева, гієну, та ведмедя. Люди того часу не знали ще ніяких металів, не вміли виробляти глиняного посуду, а з тим і варити страви, не вміли будувати хат і тому жили або в природних печерах, або під голим небом; одиноке їх знаряддя і зброя були каменюки, тільки згрубша обтовчені й сяк-так пристосовані до вжитку.
 
  Правда, людина старшої кам’яної доби мала вже за собою одне велике досягнення: вона вміла добувати й удержувати вогонь - а разом із тим відчувала деякі естетичні потреби, бо багато часу й сили витрачувала на прикрашування тваринних кісток карбованими орнаментами й малюнками.
 
  3 найважливіших знахідок старшої кам’яної доби на українських землях слід згадати найстаршу в Києві на Кирилівській вулиці та новіші - в с. Гонцях на Полтавщині й у Мізині над Десною в Чернигівщині й біля Кривого Рога на Запоріжжі (нині Дніпропетровщина). Останніми часами відкрито цілу низку стоянок старокам’яної культури в Галичині та на Волині.
 
  Найстарша й найцікавіша києво-кирилівська стоянка старо-кам’яної культури, (відкрита в 70-их рр. 19 ст. й обслідувана археологом Хвойком) спочивала в 20-метровій глибині глини й простяглася на яких 1000 кв. метрів ушир. Знайдено тут останки понад 60 мамутів, безліч розбитих для здобуття шпику й обпалених кісток та багато вугілля й попелу (подекуди 40 -50 см завтовшки). Поміж кістками мамутів були тут кістки носоріжців, зуби печерного ведмедя та лева. Поміж кам’яним знаряддям знайдено крем’яні ножі та скребачки, при чому найцінніші для духової культури того часу були тут мамутові ікли (сікачі) покриті карбованим орнаментом. Дехто з учених намагався означити вік києво-кирилівські знахідки приблизно в 30 тисяч років, але таке означення не має ваги так само, як важко убрати в якісь цифри вік життя людини на землі. Ми не в змозі означити вік києво-кирилівської знахідки роками, проте можемо припустити, що вона походить із середини старо-кам’яної доби.
 
  Мізинська знахідка (обслідувана археологами Вовком та Єфименком) збережена в верстві четвертичної глини виявила теж чималу збірку кісток мамута, носорожця, коня, ведмедя, оленя й собаки-вовка, крем’яного і кістяного знаряддя та вугілля. Найцікавіша тут, бо рідка на нашій території, поява північного оленя та неосвоєної собаки-вовка. Поміж більше, як тисяча штук крем’яного знаряддя, відмічено тут силу скробачів, відбійників, ножів та шпильок і сверликів. Найшлися тут просверлені черепашинки, що служили колись для окраси, як намисто та дуже гарно орнаментовані шматки мамутових кісток.

TOP